Жидачів — районний центр Жидачівського району Львівської області. Місто розташоване в південно-східній частині Львівської області, за 3 км. від місця впадіння річки Стрий у річку Дністер. Тут проживає 11 204 осіб. Територія Жидачева становить 13 км. кв. Через місто проходять автомобільні й залізничні шляхи.
Уперше в письмових джерелах про Жидачів згадується в 1164 році. За час свого існування місто мало понад 25 різних назв. У 1387 році король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелусело Рогізно. У 1415 році брат короля, Свидригайло, який володів цим краєм з 1403 року, оздобив місцевий храм. У 1393 році Жидачів отримав магдебурзьке право, що сприяло його економічному розвитку. Був одним із найбільших міст Галичини, центром торгівлі сіллю.
На сьогоднішній день у Жидачеві є понад 30 пам'яток історії і культури. Серед них залишки давньоруського городища і замку ХІІ-XIV ст., чудотворна ікона Богоматері Воплочення — Жидачівська Оранта 1406 р., що знаходиться в церкві Воскресіння.
Однією з основних історичних пам'яток в місті є католицький костел, в якому за радянських часів спочатку був автовокзал, а потім — краєзнавчий музей. Тепер костьол є діючим храмом для католиків. На трьох пагорбах за містом раніше було родове помістя, до якого, за легендами, веде підземний хід з костьолу. Зберігся старий «польський» цвинтар.
У жовтні 1992 р. в місті було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.