Цю сторінку може відредагувати користувач, який її додав. Якщо це Ваш об'єкт - зареєструйтесь та додайте його від себе. Після цього цю сторінку буде видалено.
Тут показано відвідуваність сторінки з дня її додавання. Підняти відвідуваність можна шляхом підвищення рейтингу, додавання більшої к-сті фото, розміщенні на банерних місцях головної сторінки та сторінках інших об'єктів того ж регіону.
«Шевченківський гай» - так називається один із найвідоміших музеїв Львова, популярне місце відпочинку львів'ян та гостей міста. Він знайомить відвідувачів із сільською архітектурою і побутом минулих століть.
Музей «Шевченківський гай» був відкритий у 1971 році в місцевості, яка називається Кайзервальд, на території львівського ландшафтного парку «Знесіння». Тут під відкритим небом, на площі 60 га відвідувачам представлено унікальні експозиції музею: 124 пам'ятника західноукраїнської архітектури, об'єднаних у 54 садиби, а також 6 церков. Будівлі територіально розділені на тематичні групи. Музей «Шевченківський гай» знайомить з архітектурними традиціями Гуцульщини, Лемківщини, Бойківщини, Буковини, Поділля, Полісся, Волині та ін. Причому пам'ятки архітектури львівського музею в прямому сенсі слова справжні, оригінальні. Їх привезли з різних місць Західної України в розібраному, аж до фундаменту, вигляді, а потім вони були згруповані за етнографічною ознакою і розміщені на території музею. У числі найбільш старовинних будівель - хата 1749 року, привезена зі Славського району, Миколаївська церква 1763 року з села Кривки Турківського району Львівської області, маслоробна фабрика 1811, хата 1812 року з села Либохора Турківського району тощо. У Львівському музеї народної архітектури та побуту відвідувач може побачити тартак, кузню, вітряний і водяний млин, сільську школу 1880 року, привезену із села Бусовисько Старосамбірського району Львівської області.
Будівлі на території «Шевченківського гаю» вражають не тільки своїм зовнішнім виглядом, а й унікальністю внутрішнього оздоблення. Ретельно, до найдрібніших деталей, відтворений інтер'єр кожної хати, церкви, майстерень та господарських будівель. В хатах можна побачити дерев'яні лавки, столи та інші нехитрі меблі, піч, ікони на стінах, домашній посуд (дерев'яні відра, глиняні глечики, плетені кошики і т.д.), прядки, хустки, рушники, сорочки-вишиванки та тощо. В маслоробному цеху збереглося два преса для виробництва масла. Якщо ви заглянете в школу, перед вами постане інтер'єр сільського класу ХІХ століття зі спеціальною партою для недбайливих учнів, яких викладач карав різками. Тут же, при школі, знаходилася кімната вчителя з великою кількістю книг. Загальна кількість предметів домашнього вжитку та народної творчості, експонованих у Музеї народної архітектури та побуту у Львові, вражаюча - близько двадцяти тисяч!
Музей «Шевченківський гай», Львів
На особливу увагу заслуговують культові споруди на території «Шевченківського гаю»: буковинська Троїцька церква, бойківська церква з села Тисовець, Параскевська церква, лемківська церква Святих Володимира і Ольги. Справжньою окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові є Миколаївська церква, пам'ятник українського зодчества 1763 року і шедевр сакрального мистецтва, включений в етнографічну групу «Бойківщина». З 2004 року вона внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Миколаївська церква відрізняється від традиційних українських храмів. В плані будинок має три підстави квадратної форми. Храм незвичайний завдяки багатоступінчастому, багатоярусному даху з гострими шпилями, які вінчають три вежі-куполи. Мимоволі виникає асоціація з китайськими пагодами.