Хотин - місто, районний центр Хотинського району Чернівецької області, знаходиться на відстані 69 км від Чернівців та 22 км. від Камянця-Подільського.
Площа міста становить 20,39 кв.км., а кількість населення станом на 01.01.2011 становила понад 9900 мешканців. Клімат помірно-континентальний ,мякий ,досить вологий ,перші згадки у письмових джерелах про Хотин датуються початком ХІ ст. Місто Хотин є відоме передусім завдяки Хотинській фортеці ,яка є однією з найвідоміших українських памяток. У Х – ХІ століттях хотинські землі входили до складу Київської Русі, а з другої половини ХІІ століття – до Галицького, а пізніше – Галицько-Волинського князівства. Скоріш за все саме у той час і були зведені перші дерев’яні укріплення на високому березі Дністра, які й заклали основу для майбутньої слави Хотина, як міста-фортеці. За першою версією назва міста Хотина походить від легендарного дакійського вождя на ім’я Котизон, а за другою назва утворилася від слова «хотіти», і дійсно в усі часи місто, що знаходилося у вигідному місці на перетині торгівельних шляхів, а у майбутньому – на кордонах різних держав, завжди було мрією для різних завойовників, саме тому Хотин був однією з найбільш укріплених фортець Подністров’я. У 50 – 60 роках ХІІІ століття за наказом Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотина замінюють мурованими, навколо дитинця будують нові стіни з білого каменю-вапняку з замковою церквою, пізніше зруйнованою, залишки яких довжиною 25 метрів та висотою 7 метрів і сьогодні помітні у товщі східної стіни, що примикає до Північної башти замку. В середині 15 ст., коли Пониззя входило до складу Молдавської держави, за часів правління Стефана ІІІ Великого, фортецю по суті будують наново, залишивши лише частину східної стіни і піднявши рівень замкового двору на 8 – 10 метрів, і саме тоді зводять потужні башти і мури, два палаци та замкову каплицю, а у 40-х роках 16 ст. після часткового руйнування фортеці польськими військами твердиню відбудовують і розширюють у південному напрямку. До речі ,саме під стінами Хотинської фортеці в 1621 році відбулася грандіозна битва між спільним польсько-українським військом та армією Османської імперії, яка в кілька разів переважала спільні сили козаків та поляків. І хоча, українсько-польському війську вдалося відстояти ці землі ,проте у битві під Хотином був поранений український козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, який від отриманих ран невдовзі помер. Протягом 1711 – 1718 років за допомогою французьких інженерів-фортифікаторів на сусідніх пагорбах турки ,які захопили Хотинщину, будують могутні укріплення бастіонного типу, що отримали назву «Новий замок», збудовані з використанням останніх досягнень фортифікаційної справи, вони були пристосовані до сучасного на той момент виду зброї – далекобійної артилерії. З середини ХІХ ст., вже після переходу Хотинщини до складу Російської імперії, Хотинська фортеця потрохи втрачає своє оборонне значення і занепадає.
В 1919 році відбулося придушення повстання в Хотині проти румунської влади, яка була встановлена після захоплення Буковини та Бесарабії Румунією у 1919 році, і Хотинська фортеця була саме тим місцем де страчували повстанців, в память про ці події було встановлено памятник у центрі міста на розі вулиць Олімпійської та Незалежності авторства архітектора А.Консулова та скульпторів В.Борисенко та В.Подольського. У післявоєнний період Хотинську фортецю облюбували радянські режисери, як місце зйомок фільмів, найвідомішими серед яких були «Три мушкетери», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Стара Фортеця», а в 2007-2009 роках тут проходили зйомки російського фільму ражисера В.Бортка "Тарас Бульба". Крім того, починаючи з 2009 року щорічно у вересні тут проводиться Міжнародний фестиваль «Хотинська твердь», під час якого учасники відтворюють історичні події Хотинської битви 1621 році, а у травні 2010 року в стінах фортеці пройшов військовий фестиваль «Битва націй», який відбувався також і в наступні роки.
В 2000 році було створено Державний Історико-Архітектурний Заповідник "Хотинська Фортеця", який займається охороною, дослідженням та популяризацією історико-архітектурної спадщини Хотинської Фортеці. У Заповіднику для гостей пропонуються різноманітні екскурсії, зокрема по Хотинській фортеці, підчас якої можна докладно оглянути фортецю, зокрема внутрішнє подвіря її замку, а також Виставкову Залу ДІАЗу. Також пропонується 8-кілометрова пішохідна екскурсія в селі Рухотин, яка проходить біля верхівїв Рухотинського потоку, вздовж Дністровського каньйону, повз село Корнешти, в якому знаходяться залишки земляних валів старого городища, підчас якої можна оглянути камяну церкву, яка є історико-архітектурною пам'яткою XVII ст., а також печери Рухотинську та Пресподню Рухотинську та скелі. Також у Заповіднику пропонують також Екскурсію по історичних та архітектурних памятках Хотинщини, яка проходить через місто Хотин та села Атаки ,Недобоївці ,Ставчани, Керстенці, в ході якої можна побачити наступні памятки, а саме: міст на Дністрі біля села Атаки, памятники Хотинському повстанню 1919 року, комсомольцям-підпільникам, Свято-Покровську церкву 1667-1668 років будівництва, Історико-краєзнавчий музей, памятник Петру Конашевичу-Сагайдачному та ін. памятники, що знаходяться у Хотині, Меморіальний комплекс Ставчанської битви та ін.