Виноградів – районний центр Закарпатської області. Розташований близько до кордону з Угорщиною та Румунією. Місто знаходиться над річкою Тисою. Тут проживає 25 481 особа. Площа поселення становить 32,09 км. кв. У Виноградові є залізнична станція, проходить безліч автомагістралей.
До 1946 року Виноградів мав назву Севлюш. Севлюш вперше згадується в 1262 році, коли Іштван V надав містечку статус вільного королівського міста. Але поселення на цьому місці виникло ще в 9 столітті.
Виноградівбагатий на архітектурні пам'ятки:
Палац Перені – він колись виконував фортифікаційні функції, але був перебудований на житлову резиденцію за часів бароко.
Церква Вознесіння – над історичним центром міста височіє вежа-дзвінниця готичної церкви Вознесіння. Храм побудований у XV ст. У середині ХVIII ст. він був реставрований. Храм має складну і багату історію. В пору розквіту міста був його громадським центром. Сюди городяни приходили не лише на богослужіння, але і збиралися для вирішення життєво важливих справ. З вежі церкви вартовий слідкував, чи не наближаються вороги. З початку XVІ ст. переходить до рук монахів-францисканців. У 1748 році єпископ з Егера Баркоці передає древню споруду католикам. У пам'ять про цю подію над головним порталом церкви вибито герб єпископа. Фрески прикрашають храм із ХIХ століття.
Францисканський монастир – через дорогу від костелу — споруди Францисканського монастиря. Комплекс складається з церкви (1516 рік) під бароковим дахом на дзвіниці і двоповерхового корпусу келій, що приєднаний до храму. З південного боку збереглися залишки монастирського саду.
На увагу також заслуговують скульптура ангела-хоронителя міста, греко-католицька церква (1796 рік), а також колишня синагога (XIX століття). З 1986 року працює Виноградівський історичний музей.
Серед історичних особистостостей міста є:
Імре Ревес – відомий угорський художник;
Бела Барток – видатний угорський композитор, його іменем названа Виноградівська музична школа.