Диканька - це селище міського типу в полтавській області, центр Диканського району. Відстань від Диканьки до Полтави 29 км. у північному напрямку.
Перша згадка про Диканьку датована 1658 роком. З 1957 року Диканьці надано статус селища міського типу. в селищі проживає майже 9000 осіб. Площа Диканьки - 10,77 км кв. Клімат помірно-континентальний.
До Диканьки приїздили чимало відомих постатей, зокрема письменники Микола Гоголь, Григорій Квітка-Основ'яненко та Іван Котляревський, композитор Михайло Глінка, актор Михайло Щепкін та багато інших. В своїй творчості про Диканьку згадують Микола Пойдеменко та Олександр Пушкін. Втім, найбільше Диканька відома завдяки книзі Миколи Гоголя "Веори на хуторі біля Диканьки".
Колись у Диканьці центром була садиба Кочубеїв, однак з плином часу від цього розкішного архітектурного ансамблю не залишилось нічого, окрім тріумфальної арки, побудованої в 1820 році. Проте збереглась у Диканьці Миколаївська церква з дзвіницею (дзвіницю побудовано у 1810-27 роках). Про мурованіу церкву Святої Трійці (1780 року) говорять, що саме її описував в своїй повісті Микола Гоголь ("Ніч перед Різдвом"). Пам'тки природи в Диканьці - це дуби-велетні, про які згадував в поемі "Полтава" Олександр Пушкін, парасоцьке урочище загальнодержавного значення, Ялиновий та Бузковий гаї. Кожного травня в селищі відбувається фестиваль пісні "Пісні бузкового гаю". За часів Радянського Союзу поблизу Диканьки щорічно проводили Свято пісні.