Свято-Миколаївський монастир

Додатково

На високому крутосхилі Дністра серед дивовижних красот природи з Божою поміччю створена людьми унікальна споруда – Свято-Миколаївський монастир, в якому і келії старців, і господарські приміщення, і навіть сама церква розміщені у скельних печерах.

Багато таємниць приховує в собі історія походження Свято-Миколаївського храму. А відтак і монастиря. За різними версіями це і VI-VI, і VI-VII. і IX-X ст. нашої ери.

Як розповідає «Історія Галицького скита» первісна церква була присвячена Георгію Переможцю, у 1820 році троє рибалок з містечка Калюс, що на Поділлі, плаваючи на човнах по річці Дністер, напередодні 9 травня (22 травня н.ст.) вночі бачили на небі знак Хреста у вигляді вогню, який спускався над церквою скита й став освічуватись світилами малими, немов від багатьох свічок. Через годину це видіння зникло. Зранку рибалки прибули до священника в с. Непоротове Тимофія Морецького й розповіли йому про все, що бачили. Оскільки в той день було свято миколая Чудотворця і люди прийшли до церкви, священник влаштував хресний хід до скита і відправив молебень. Від цього часу щороку на день літнього Миколая тут проводилося богослужіння з водохрещенням та відзначалось велике свято. А 9 (22) травня 1904 року, по закінченні реставраційних робіт, що тривали рік, церква була знов освячена, на цей раз як Свято-Миколаївська.