Борщівський район – адміністративна одиниця Тернопільської області. Площа району складає приблизно 1000 квадратних кілометрів, що по площі займає 3 місце у області після Теребовлянського і Гусятинського районів.
На півночі межує з Чортківським районом, на заході із Заліщицьким районом, на півдні з Хотинським і Заставнівським районами Чернівецької області.
Рельєф області належить до лісостепової зони. Найвищою точкою району є село Окопи – 166 метрів над рівнем моря.
Серед корисних копалин є присутні поклади глини, піску, каменю та мінеральних джерел.
Дністер – найбільша річка району і водночас південна межа району. Річка робить декілька крутих поворотів, що заворожують своєю красою. Також 2 найбільші притоки Дністра розташовані на території району – Збруч та Нічлава.
У княжий період, території Борщівського району перебували у складі Київської Русі, відповідно у складі Галицько-Волинського князівства.
У польський період, з початку 15 століття активного розвитку набули основні міста району – Борщів, Скала, Збриж, Мельниця та інші.
Район брав активну участь у Другій Світовій війні. Під час Голодомору 1932-1933 року на територію Борщівщини втікали селяни із сусіднього Кам’янець-Подільського району.
Села та міста Борщівського району брали активну участь за незалежність України у складі УПА.