Бережанський район – адміністративна одиниця у західній частині Тернопільської області. Створений у 1940 році. Площа району складає приблизно 660 квадратних кілометрів. Населення – 45 тис. осіб. До складу Бережанського району входить 57 населених пунктів.
Є багато покладів корисних копалин: глини, вапняку, кварцових пісків.
Межує з наступними адміністративними одиницями: на сході з Козівським районом, на північному сході – з Перемишлянським і Зборівським районами Львівської області; на заході – з Рогатинським районом, на півдні – з Підгаєцьким районом Івано-Франківської області.
Найбільша протяжність району складає з півночі на південь – приблизно 35 кілометрів.
Територія Бережанського району переважно рівнинна, входить до географічної зони Опілля. Найвища точка району – гора Попелиха, висота якої становить 448 метрів.
На території району можна виділити наступні річки, котрі в основному складають річкову систему: Нараївка, Золота Липа, Бибелька та різноманітні їхні притоки.
Бережанський район бере активну участь у культурному житті нашої країни. У районі функціонують безліч будинків культури, клубів, бібліотек, музеїв тощо. Можна виділити Бережанську хорову капелу “Боян” та народний хор аматорів “Просвіта”.
Район веде активну спортивну діяльність. Є декілька потужних спортивних баз. Функціонують футбольні клуби “Сокіл” та ”Нива”, туристичний клуб “Ходак”.
Серед пам’яток архітектури Бережанського району можна виділити Палац Потоцьких у селі Рай, збудований 1816 року; монастир Василіян у селі Краснопуща – 1760 року. Всього у Державний реєстр пам’яток України внесено 75 об’єктів району.