Палац Даховських – невизнана перлина Черкащини

05.05.2014р.

Палац Даховських – надзвичайної краси замок, розташований у селі Леськове, Монастирищенського району Черкаської області. Село, у якому розташований палац, містить населення близько 800 осіб. За переказами, засновником села був відомий козак – Лесько Фариба. Спочатку це був невеличкий хутір, який згодом переріс у замітне послення.

На початку 19 століття власниками Леськового стали багаті вихідці з Польщі. Вони також мали у власності безліч інших сіл України. Вони почали зводити палац для своїх потреб. Родина Даховських були справжніми англоманами, розводили англійських жеребців. Ім’я архітектора, котрий керував зведенням палацу, нажаль історія не зберегла.

Протягом життя родина Даховських створили у Леськовому справжній оазис. У свій час, палац, вважався найкрасивішим та найвишуканішим маєтком у центральній Україні.

Родина Даховських страшно не любили п’янство та розпусту. Так свого часу, на початку 20 століття він відкрив свою чайну під назвою “Товариство тверезих”. В закладі безкоштовно роздавали солодощі та чай, пропагандуючи тверезий спосіб життя.

У радянські часи палац переживав тяжкі часи. У будинку відкрили центр Київського цукротресту, згодом маєток перетворили на пенсіонерський табір, у повоєнні часи в палаці функціонував військовий санаторій, тривалий час будинок слугував складом медикаментів.

За незалежності України, палац служив військовим складом. Отож палац протягом свого існування просто виживав в екстремальних умовах.

Наразі це будівля із закритим доступом. Влада взагалі не піклується про добробут палацу. Потрапити в палац дуже складно, однак краса будівлі і досі заворожує. Численні башти палацу захоплюють дух, середньовічний інтер’єр приємно вас заворожить. І часто просто дивує, що Леськове – це далеке село із розбитою дорогою до нього.

Майбутнє палацу стоїть під великим знаком питання. Ми та наш сайт закликає не бути байдужим до історичних пам’яток українського народу. Палац Даховських служить яскравим прикладом занедбання української культури, однак ми віримо у правду, та просимо відгукнутись небуйдужих, щоб допомогти у реставрації культурних пам’яток України.