Мезинський національний природний парк (заповідник)

16.05.2014р.

Мезинський національний природний парк – заповідник, що лежить в межах Коропського району Чернігівської області. Площа заповідника становить близько 31 тис. га.

Мезинський національний парк був створений Указом Президента України у 2006 році на базі наступних ландшафтних заказників загальнодержавного та місцевого значення: “Рихлівська Дача”, “Мезинська Швейцарія”, “Урочище Криничне”, “Жуків Яр”, “Змієвщина”, “Свердловський”, ботанічний заказник “Дубравка”.

У національному парку розміщено безліч унікальних природних особливостей. Виходи крейдяних порід, прекрасні виходи джерел на березі річки Десна, ряд унікальних дубово-соснових лісів, ліси з дуба, ясена, липи, сосни.

Розвинений водний комплекс заповідника, котрий включає річку Десна, із її правобережними притоками – Криста, Головесня, Студинка, Хвостинка. В заплавах Десни розміщено багато озер та різноманітних водоймищ. Найбільше з них – це озеро Хатинь, площа якого складає 50 га. Між масивами водоймищ, розміщена незначна територія болотяної місцевоті.

Переважаючими ґрунтами на території парку, та й мабуть основними в більшості регіонів України – це підзолисті та опідзолені чорноземи. Ґрунтовий покрив представлений торфами та дерновими ґрунтами.

Особливістю парку є те, що значна частина території вкрита лісами, котрі займають близько 45% від загальної площі заповідника. Значну частину займають дубові ліси. В трав’яному покриві представлені: яглиця звичайна, осока волосиста, зірочник лісовий та інші.

Основними представниками фауни Мезинського національного парку є заєць, бобер річковий, куріпка, лисиця, змієїд (крачун), дозорець-імператор, джміль пахучий, махаон, стерлядь, пугач, журавель, лелека чорний, чапля, бугай, щиглик та інші. Частина фауни заповідника занесена до Червоної книги України.

Територія парку є також важливим археологічним об’єктом, в якому було розкопано статуетки з кісток мамонта та інші знахідки. Функціонує археологічний музей.