Державний заповідник “Поле Полтавської битви”

21.05.2014р.

Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви” – культурний та історичний осередок європейського значення. На цій території проводяться активні дослідження цих земель часів 17-18 століття. Площа заповідника складає більше 770 га.

Заповідник включений до всесвітнього туристичного маршруту, що користується у європейців вагомим авторитетом. Цей заповідник єдиний представник України у Міжнародній організації військово-історичних музеїв світу. Внесений у спадщину ЮНЕСКО.

Створення заповідника розпочалося із заснування на полі бою – музею Полтавської битви. Це було зроблено у 1909 році з ініціативи викладача історії місцевого кадетського корпусу – Івана Павловського.

І лише у 1981 році музей Полтавської битви і прилеглі пам’ятки історії та культури, набули офіційного статусу державного історико-культурного заповідника.

  • У склад заповідника входить:
  • Гранітні обеліски на місці колишніх редутів 1939 року.
  • Пам’ятний знак на місці командного штабу Петра I 1973 року.
  • Братська могила російським загиблим воїнам 1894 року.
  • Сампсоніївська церква 1856 року, реконструйована 1895 року.
  • Пам’ятник слави 1811 року.
  • Спаська церква 1706 року, реконструйована 1845 року.
  • Хрестовоздвиженський монастир 1650 року, де розміщувався штаб Карла XII.
  • Обеліск українським загиблим козакам 1994 року.

Музей історії Полтавської битви ввібрав у себе переживання усієї 21-річної Північної війни, у котрій брали участь Московія, Польща, Швеція, Данія, Україна, Туреччина. В експонатах музею представлено безцінні експонати цієї війни, архівні матеріали, холодна і вогнепальна зброя, бойові прапори, обмундирування, грамоти, карти тощо.