Заліщики, адміністративний центр Заліщицького району, розташовані на лівому березі річки Дністер за 125 км від м. Тернопіль. Тут проживає 10 тис. осіб. До 1939 року це був центр виноробства. Щороку в Заліщиках проводили традиційне свято, «Винобрання», на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, місто славилося як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі.
Перша писемна згадка про Заліщики датується 1340 р., але сама назва міста була зафіксована лише 1578 року. Мандебурзьке право було отримане в 1766 р. За часів Речі Посполитої Заліщики перейшли у власність магнатів Любомирських. Місто славилось на все Поділля чудовими народними майстрами: килимарями, гончарями, різьбярами по дереву. У 1763 р. збудовано костел св. Станіслава. Після створення Західно-Української Народної Республіки в листопаді 1918 р. багато жителів міста пішли на службу до Української галицької армії. На початку червня 1919 р. Заліщики на кілька днів стали столицею Західно-Української Народної Республіки.
Через Заліщики проходить стратегічна магістраль Берестя-Одеса; є пряме залізничне сполучення з Тернополем, Чернівцями, Івано-Франківськом, Одесою, Києвом, Москвою, Софією, Молдовою, РФ, Польщею, Болгарією та іншими країнами.
До місць, які варто відвідати, належить Костел Св. Станіслава (1763); Церква Покрови Пр. Богородиці (1873); Цісарсько-королівська військова казарма (XVIII ст.); Палац баронів Бруніцьких (перебудований 1831 р. в стилі ампір з мисливського палацика); Будинок польського товариства "Сокіл" (1903); "Народний дім" (1908); Будинок староства і суду. Також тут створено прекрасний старовинний заповідний парк над Дністром(Нижній парк), де зростають понад 400 унікальних дерев більш як 40 видів.