Золотий Потік – селище міського типу у Бучацькому районі Тернопільської області. Статус смт. набув у 1984 році. Розташоване на півдні Тернопільської області, 24 км становить відстань від містечка до міста районного значення – Бучач.
Населення містечка становить близько 2500 осіб. Золотий Потік розташований над річкою Золота, котра неподалік впадає у річку Дністер.
У середньовічні часи містечко носило назву Загайполе. Перші письмові згадки датуються кінцем 16 століття, саме під такою назвою. Так видатний випускник Празького університету Анатолій Демаха подав детальний опис обряду вінчання у селі, що дають підставу говорити про існування в тодішньому Золотому Потоці унікальних обрядових традицій.
Із Золотим Потоком пов’язана родина польських можновладців – Потоцьких. Їхні коріння йшли від вихідців з цього села.
Окрасою села вважається Золотопотіцький замок, котрий був збудований в основному з піску місцевого виробництва. Замок був регулярною (чотирикутною) оборонною спорудою. До кінця 18 століття замок був житловим. В західній частині споруди знаходився стародавній колодязь, котрий був засипаний у 19 столітті.
Виділимо наступні пам’ятки архітектури містечка Золотий Потік:
Церква Св. Трійці (1897 р., художники, що працювали над спорудженням Ю. Левицький, А. Оріховський).
Каплиця Зарваницької Божої Матері.
Символічна могила Українським Січовим Стрільцям (відновлена 1991 р.).
Костел Різдва Найсвятішої Панни Марії і Святого Щепана (1634 р.).
Місійний хрест до 100-річчя церкви св. Трійці (1997 р.).
Руїни замку (бл.1608 р.).
Палац Ґнєвошів (1840 р.).